Мова — различия между версиями
(Добавление категорий) |
Mook monk (обсуждение | вклад) |
||
| (не показано 8 промежуточных версий 5 участников) | |||
| Строка 1: | Строка 1: | ||
| − | + | '''Мо́ва''' — язык в романе «[[Золотой ключ, или Похождения Буратины|Золотой ключ]]». | |
| + | |||
| + | Согласно словарю, своеобразный говор, на котором ''балакают'' [[Упырь|упыри]]. ''Упыряча мова відрізняється сладкозвучіем і подібня до співу солов’я. У всякому разі'', так считают сами упыри. | ||
| + | |||
| + | Значимым персонажем романа, ''розмовляющим'' на мове, является [[Писюндра|писюндра]] [[Хася]]. Впрочем, в [[Золотой ключ, или Похождения Буратины/Действие пятьдесят четвёртое|действии пятьдесят четвёртом]] она извиняется за это перед [[Базилио]]: | ||
| + | {{начало цитаты}}— Неважно, — мышь издала звук, похожий на нервный зевок. — И за упырьский диалект извини, конечно. Я иногда лишнее сболтнуть могу, а упырячей мовою ничого розумного сказаты неможлыво. Тако вже вона влаштована.{{конец цитаты}} | ||
| + | |||
| + | == Образцы упырьского творчества == | ||
| + | |||
| + | В [[Путь Базилио|Первом Томе]] романа, в примечаниях к «[[Золотой ключ, или Похождения Буратины/Somnium. Сон Базилио|Сну Базилио]]», приводится упырьская народная песня (думка-заплачка) «Наклеп кров’яної»: | ||
| + | |||
| + | {{начало цитаты}}Хвалиться собою червона кров-руда: | ||
| + | <br />— Як промчу, як виплигну з поджілочек, | ||
| + | <br />Загачу по ліктики білі рученьки, | ||
| + | <br />Проблисну в очах весёлкою-дугою, | ||
| + | <br />З п’яти душу повипростаю, | ||
| + | <br />Змию буйну голову з плечей геть, | ||
| + | Та розсиплюся собою по белу светушку! | ||
| + | |||
| + | |||
| + | — Не хвалися собою, червона кров-руда! | ||
| + | <br />Одесую від тебе злі Жири кріпляться, | ||
| + | <br />Ошуйцу Жовчі гіркі піняться, | ||
| + | <br />Вгорi — Чирьі темні настовбурчуються, | ||
| + | <br />А низом кипить Лімфи буйні, | ||
| + | <br />Та крушать тебе, тіснять тебе з усіх боків, | ||
| + | |||
| + | |||
| + | А Сморота свята замикає все: | ||
| + | <br />Як ти не сильна, а Сморота сильніше, | ||
| + | <br />Всьому світлу воно навік покладене, | ||
| + | <br />І над всіма речами кознодействуєт, | ||
| + | <br />Всяке тіло воно сідлає і веде | ||
| + | <br />В тиї краї, де немає уповання, | ||
| + | <br />А і жодної краси, нижче веселія, | ||
| + | <br />А і роздиху немає від ридання, | ||
| + | <br />Від ридання, від муки мученського, | ||
| + | <br />В ті краї безвідниє, безмовні. | ||
| + | {{конец цитаты}} | ||
| + | |||
| + | == Отсылка == | ||
| + | |||
| + | Мова — укр. «язык», «речь». «Державна мова» — «государственный язык». Намек на политику украинизации, особенно в XXI веке. | ||
| + | |||
[[Категория:Золотой ключ]] | [[Категория:Золотой ключ]] | ||
[[Категория:Словарь "Золотого Ключа"]] | [[Категория:Словарь "Золотого Ключа"]] | ||
[[Категория:Языки]] | [[Категория:Языки]] | ||
Текущая версия на 23:08, 25 июля 2022
Мо́ва — язык в романе «Золотой ключ».
Согласно словарю, своеобразный говор, на котором балакают упыри. Упыряча мова відрізняється сладкозвучіем і подібня до співу солов’я. У всякому разі, так считают сами упыри.
Значимым персонажем романа, розмовляющим на мове, является писюндра Хася. Впрочем, в действии пятьдесят четвёртом она извиняется за это перед Базилио:
— Неважно, — мышь издала звук, похожий на нервный зевок. — И за упырьский диалект извини, конечно. Я иногда лишнее сболтнуть могу, а упырячей мовою ничого розумного сказаты неможлыво. Тако вже вона влаштована.
Образцы упырьского творчества
В Первом Томе романа, в примечаниях к «Сну Базилио», приводится упырьская народная песня (думка-заплачка) «Наклеп кров’яної»:
Хвалиться собою червона кров-руда:
— Як промчу, як виплигну з поджілочек,
Загачу по ліктики білі рученьки,
Проблисну в очах весёлкою-дугою,
З п’яти душу повипростаю,
Змию буйну голову з плечей геть, Та розсиплюся собою по белу светушку!
— Не хвалися собою, червона кров-руда!
Одесую від тебе злі Жири кріпляться,
Ошуйцу Жовчі гіркі піняться,
Вгорi — Чирьі темні настовбурчуються,
А низом кипить Лімфи буйні,
Та крушать тебе, тіснять тебе з усіх боків,
А Сморота свята замикає все:
Як ти не сильна, а Сморота сильніше,
Всьому світлу воно навік покладене,
І над всіма речами кознодействуєт,
Всяке тіло воно сідлає і веде
В тиї краї, де немає уповання,
А і жодної краси, нижче веселія,
А і роздиху немає від ридання,
Від ридання, від муки мученського,
В ті краї безвідниє, безмовні.
Отсылка
Мова — укр. «язык», «речь». «Державна мова» — «государственный язык». Намек на политику украинизации, особенно в XXI веке.