Мова — различия между версиями

Материал из HARITONOV
Перейти к: навигация, поиск
(Добавление категорий)
 
 
(не показано 8 промежуточных версий 5 участников)
Строка 1: Строка 1:
Мова - язык в романе "[[Золотой ключ, или Похождения Буратины|Золотой ключ]]". Согласно словарю, своеобразный говор, на котором балакают [[Упырь|упыри]]. Упыряча мова відрізняється сладкозвучіем і подібня до співу солов'я. У всякому разі, так считают сами упыри.
+
'''Мо́ва''' — язык в романе «[[Золотой ключ, или Похождения Буратины|Золотой ключ]]».  
 +
 
 +
Согласно словарю, своеобразный говор, на котором ''балакают'' [[Упырь|упыри]]. ''Упыряча мова відрізняється сладкозвучіем і подібня до співу солов’я. У всякому разі'', так считают сами упыри.
 +
 
 +
Значимым персонажем романа, ''розмовляющим'' на мове, является [[Писюндра|писюндра]] [[Хася]]. Впрочем, в [[Золотой ключ, или Похождения Буратины/Действие пятьдесят четвёртое|действии пятьдесят четвёртом]] она извиняется за это перед [[Базилио]]:
 +
{{начало цитаты}}— Неважно, — мышь издала звук, похожий на нервный зевок. — И за упырьский диалект извини, конечно. Я иногда лишнее сболтнуть могу, а упырячей мовою ничого розумного сказаты неможлыво. Тако вже вона влаштована.{{конец цитаты}}
 +
 
 +
== Образцы упырьского творчества ==
 +
 
 +
В [[Путь Базилио|Первом Томе]] романа, в примечаниях к «[[Золотой ключ, или Похождения Буратины/Somnium. Сон Базилио|Сну Базилио]]», приводится упырьская народная песня (думка-заплачка) «Наклеп кров’яної»:
 +
 
 +
{{начало цитаты}}Хвалиться собою червона кров-руда:
 +
<br />— Як промчу, як виплигну з поджілочек,
 +
<br />Загачу по ліктики білі рученьки,
 +
<br />Проблисну в очах весёлкою-дугою,
 +
<br />З п’яти душу повипростаю,
 +
<br />Змию буйну голову з плечей геть,
 +
Та розсиплюся собою по белу светушку!
 +
 
 +
 
 +
— Не хвалися собою, червона кров-руда!
 +
<br />Одесую від тебе злі Жири кріпляться,
 +
<br />Ошуйцу Жовчі гіркі піняться,
 +
<br />Вгорi — Чирьі темні настовбурчуються,
 +
<br />А низом кипить Лімфи буйні,
 +
<br />Та крушать тебе, тіснять тебе з усіх боків,
 +
 
 +
 
 +
А Сморота свята замикає все:
 +
<br />Як ти не сильна, а Сморота сильніше,
 +
<br />Всьому світлу воно навік покладене,
 +
<br />І над всіма речами кознодействуєт,
 +
<br />Всяке тіло воно сідлає і веде
 +
<br />В тиї краї, де немає уповання,
 +
<br />А і жодної краси, нижче веселія,
 +
<br />А і роздиху немає від ридання,
 +
<br />Від ридання, від муки мученського,
 +
<br />В ті краї безвідниє, безмовні.
 +
{{конец цитаты}}
 +
 
 +
== Отсылка ==
 +
 
 +
Мова — укр. «язык», «речь». «Державна мова» — «государственный язык». Намек на политику украинизации, особенно в XXI веке.
 +
 
 
[[Категория:Золотой ключ]]
 
[[Категория:Золотой ключ]]
 
[[Категория:Словарь "Золотого Ключа"]]
 
[[Категория:Словарь "Золотого Ключа"]]
 
[[Категория:Языки]]
 
[[Категория:Языки]]

Текущая версия на 23:08, 25 июля 2022

Мо́ва — язык в романе «Золотой ключ».

Согласно словарю, своеобразный говор, на котором балакают упыри. Упыряча мова відрізняється сладкозвучіем і подібня до співу солов’я. У всякому разі, так считают сами упыри.

Значимым персонажем романа, розмовляющим на мове, является писюндра Хася. Впрочем, в действии пятьдесят четвёртом она извиняется за это перед Базилио:

— Неважно, — мышь издала звук, похожий на нервный зевок. — И за упырьский диалект извини, конечно. Я иногда лишнее сболтнуть могу, а упырячей мовою ничого розумного сказаты неможлыво. Тако вже вона влаштована.

Образцы упырьского творчества

В Первом Томе романа, в примечаниях к «Сну Базилио», приводится упырьская народная песня (думка-заплачка) «Наклеп кров’яної»:

Хвалиться собою червона кров-руда:
— Як промчу, як виплигну з поджілочек,
Загачу по ліктики білі рученьки,
Проблисну в очах весёлкою-дугою,
З п’яти душу повипростаю,
Змию буйну голову з плечей геть, Та розсиплюся собою по белу светушку!


— Не хвалися собою, червона кров-руда!
Одесую від тебе злі Жири кріпляться,
Ошуйцу Жовчі гіркі піняться,
Вгорi — Чирьі темні настовбурчуються,
А низом кипить Лімфи буйні,
Та крушать тебе, тіснять тебе з усіх боків,


А Сморота свята замикає все:
Як ти не сильна, а Сморота сильніше,
Всьому світлу воно навік покладене,
І над всіма речами кознодействуєт,
Всяке тіло воно сідлає і веде
В тиї краї, де немає уповання,
А і жодної краси, нижче веселія,
А і роздиху немає від ридання,
Від ридання, від муки мученського,
В ті краї безвідниє, безмовні.

Отсылка

Мова — укр. «язык», «речь». «Державна мова» — «государственный язык». Намек на политику украинизации, особенно в XXI веке.