Мова

Материал из HARITONOV
Версия от 23:08, 25 июля 2022; Mook monk (обсуждение | вклад)

(разн.) ← Предыдущая | Текущая версия (разн.) | Следующая → (разн.)
Перейти к: навигация, поиск

Мо́ва — язык в романе «Золотой ключ».

Согласно словарю, своеобразный говор, на котором балакают упыри. Упыряча мова відрізняється сладкозвучіем і подібня до співу солов’я. У всякому разі, так считают сами упыри.

Значимым персонажем романа, розмовляющим на мове, является писюндра Хася. Впрочем, в действии пятьдесят четвёртом она извиняется за это перед Базилио:

— Неважно, — мышь издала звук, похожий на нервный зевок. — И за упырьский диалект извини, конечно. Я иногда лишнее сболтнуть могу, а упырячей мовою ничого розумного сказаты неможлыво. Тако вже вона влаштована.

Образцы упырьского творчества

В Первом Томе романа, в примечаниях к «Сну Базилио», приводится упырьская народная песня (думка-заплачка) «Наклеп кров’яної»:

Хвалиться собою червона кров-руда:
— Як промчу, як виплигну з поджілочек,
Загачу по ліктики білі рученьки,
Проблисну в очах весёлкою-дугою,
З п’яти душу повипростаю,
Змию буйну голову з плечей геть, Та розсиплюся собою по белу светушку!


— Не хвалися собою, червона кров-руда!
Одесую від тебе злі Жири кріпляться,
Ошуйцу Жовчі гіркі піняться,
Вгорi — Чирьі темні настовбурчуються,
А низом кипить Лімфи буйні,
Та крушать тебе, тіснять тебе з усіх боків,


А Сморота свята замикає все:
Як ти не сильна, а Сморота сильніше,
Всьому світлу воно навік покладене,
І над всіма речами кознодействуєт,
Всяке тіло воно сідлає і веде
В тиї краї, де немає уповання,
А і жодної краси, нижче веселія,
А і роздиху немає від ридання,
Від ридання, від муки мученського,
В ті краї безвідниє, безмовні.

Отсылка

Мова — укр. «язык», «речь». «Державна мова» — «государственный язык». Намек на политику украинизации, особенно в XXI веке.